клуботати

КЛУБОТА́ТИ, о́че, КЛУБОТІ́ТИ, ти́ть, недок.

Те саме, що клубочи́тися.

Розірвані хмари почали зступатись, клуботали, блискавиці пронизували їх своїми гострими стрілами (Панас Мирний);

Линув [Василь] над селом у хмарці золотавої куряви, збитої могутніми ударами ніг, і довгий курний слід клуботів за ним над тихими завулками (О. Довженко).

Значення в інших словниках

1. клуботати — клубота́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. клуботати — -оче і клуботіти, -тить, недок. Те саме, що клубочитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. клуботати — КЛУБОЧИ́ТИСЯ (про дим, туман, пару тощо — здійматися, рухатися клубками), КЛУБОТА́ТИСЯ (КЛУБОТІ́ТИСЯ), КЛУБОТА́ТИ (КЛУБОТІ́ТИ), КЛУБОЧІ́ТИ, КЛУБИ́ТИСЯ розм., КУ́БЛИТИСЯ розм., КУЖЕ́ЛИТИСЯ розм., КЛУБУВА́ТИСЯ діал.; КУЧЕРЯ́ВИТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
4. клуботати — КЛУБОТА́ТИ, о́че і КЛУБОТІ́ТИ, ти́ть, недок. Те саме, що клубочи́тися. Розірвані хмари почали зступатись, клуботали, блискавиці пронизували їх своїми гострими стрілами (Мирний, IV, 1955, 87); Потім він плив морем, .. і море клуботіло під ним (Довж., І, 1958, 305).  Словник української мови в 11 томах