клуботати
КЛУБОТА́ТИ, о́че і КЛУБОТІ́ТИ, ти́ть, недок. Те саме, що клубочи́тися.
Розірвані хмари почали зступатись, клуботали, блискавиці пронизували їх своїми гострими стрілами (Мирний, IV, 1955, 87);
Потім він плив морем, .. і море клуботіло під ним (Довж., І, 1958, 305).
Словник української мови (СУМ-11)