клуботання
КЛУБОТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. клубота́ти й клубота́тися.
Клуботання диму над електростанцією, вежі бетонного заводу, залізні узори кранів..— все це гармонійно поєднується в якусь широку, піднесено життєрадісну пісню (Вол., Озеро.., 1959, 138).
Словник української мови (СУМ-11)