клусувати

КЛУСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.

1. Бігти клусом, риссю (у 1, 2 знач.).

Із кораблів язичники спустились, Сідають хто на коней, хто на мулів, Клусують враз – такий наказ еміра (В. Пащенко, пер. з фр. епосу “Пісня про Роланда”).

2. кого. Примушувати (коня) бігти риссю.

Клусує коня (Сл. Б. Грінченка).

Значення в інших словниках

1. клусувати — Клусува́ти, -су́ю, -єш гл. Гнать рысью. Клусує коня. Н. Вол. у.  Словник української мови Грінченка