кльоц
КЛЬОЦ, а, ч., діал.
Колода (див. коло́да¹ 1, 2).
Пішли кльоци. Вільний сплав. Уся ріка зачервонілася від тисяч ковбків (Г. Хоткевич);
Він сидів тихо, трохи скулений, на кінці кльоца і якось так залюбки вдивлявся в хлюпання зеленкувато-сірої каламутної води поза дарабою (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)