Значення в інших словниках
-
кльоц —
Кльоц, клец, клець: Кльо́ц, кльо́ци: — колода [4;22;24;II,III,IX,X,XII] — брус, колона [14;V] — колода, брус [1;18;21;23;IV] — колода, брус, окоренки (дерев) [8] Кльо́ци: — колоди, бруси [2]
Словник з творів Івана Франка
-
кльоц —
кльоц іменник чоловічого роду колода, брус діал.
Орфографічний словник української мови
-
кльоц —
-а, ч., діал. Колода, брус.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
кльоц —
КЛЬОЦ, а, ч., діал. Колода (див. коло́да¹ 1, 2). Пішли кльоци. Вільний сплав. Уся ріка зачервонілася від тисяч ковбків (Г. Хоткевич); Він сидів тихо, трохи скулений, на кінці кльоца і якось так залюбки вдивлявся в хлюпання зеленкувато-сірої каламутної води поза дарабою (І. Франко).
Словник української мови у 20 томах
-
кльоц —
КОЛО́ДА (стовбур зрізаного дерева, очищений від гілля), КОЛО́ДКА, БЕРВЕНО́ діал., ДЕЛИ́НА діал., КЛЬОЦ діал., КО́ВБОК діал., КОВБА́Н діал., ТРАМ (ТРЯМ) діал.; БРУС, БРУСО́К, РУ́БАНКА діал. (обтесана чи обпиляна перев. чотиригранна деревина); ДУБО́К перев.
Словник синонімів української мови
-
кльоц —
КЛЬОЦ, а, ч., діал. Колода, брус. Пішли кльоци. Вільний сплав. Уся ріка зачервонілася від тисяч ковбків (Хотк., II, 1966, 327).
Словник української мови в 11 томах