клюкнути

КЛЮ́КНУТИ, ну, неш, док.

1. що, розм. Однокр. до клю́кати 1; дзьобнути.

Курча ще декілька разів клюкнуло пшона і чимдуж побігло за квочкою (із журн.);

* Образно. Та раптом думка, наче птиця, клюкнула її в голову, .. засвітила у Коропа одну мисль: використати циркуль! (Г. Косинка).

2. що і без прям. дод., перен., фам. Однокр. до клю́кати 2; випити спиртного; напиватися (у 2 знач.).

Еней оставив із носатку Було горілки про запас, Но клюкнув добре по порядку (І. Котляревський);

Гості сиділи за трапезою не мовчки: балакали таки й геть-то голосненько..; інші аж реготали: клюкнули вже зранку добре (П. Куліш);

[Денис:] Ти і зараз вже клюкнув? (М. Кропивницький);

– Сідайте, підвезу. Десь добре клюкнули? – безцеремонно поспитав він i стьобнув батогом коняку (Г. Косинка);

– Може, клюкнем по рюмочці? Га? За кумпанію! (О. Бердник).

Значення в інших словниках

1. клюкнути — клю́кнути дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. клюкнути — -ну, -неш, док., перех. і неперех., розм., фам. Однокр. до клюкати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. клюкнути — ВИ́ПИТИ (стати напідпитку внаслідок уживання алкогольних напоїв), ПІДВИ́ПИТИ розм., ПІДХМЕЛИ́ТИСЯ розм., ХИЛЬНУ́ТИ розм., ПІДПИ́ТИ розм., ХЛЕБНУ́ТИ розм., ХЛЕБОНУ́ТИ підсил. розм., ВРІ́ЗАТИ (УРІ́ЗАТИ) фам., КЛЮ́КНУТИ фам. Я помітив, що він випивши (Ю.  Словник синонімів української мови
4. клюкнути — КЛЮ́КНУТИ, ну, неш, док., перех. і неперех., розм., фам. Однокр. до клю́кати. Еней оставив із носатку Було горілки про запас, Но клюкнув добре по порядку (Котл., І, 1952, 167).  Словник української мови в 11 томах