клямка
КЛЯ́МКА, и, ж.
Пластинка з важільцем, якою зачиняють і відчиняють двері, хвіртку і т. ін.
Злегка надавив він клямку, щоб не стукнула, одчинив двері (Панас Мирний);
Ворота були зачинені, і хвіртка на клямці (Т. Осьмачка);
Старці вже, чую, рипають у сінях і шарять по дверях, шукаючи клямку (О. Довженко);
Двері були незамкнені, на клямці висів замок без ключа (К. Гриб);
Прохолодна мідна клямка хворобливо зойкає, двері важко подаються вперед, і я потрапляю в темні сіни (Ю. Винничук).
Словник української мови (СУМ-20)