Словник української мови у 20 томах

клятвовідступник

КЛЯТВОВІДСТУ́ПНИК, а, ч.

Той, хто відступає від клятви, не дотримується її.

Короткий спокій знову порушує клятвовідступник Ізяслав, повернувшись із Польщі, куди забіг (Г. Тарасюк).

Словник української мови (СУМ-20)