клятвено
КЛЯ́ТВЕНО.
Присл. до кля́твений.
Рівність, так урочисто, так клятвено зазначену в Переяславському трактаті, було зразу ж одсунено набік (В. Винниченко);
– Я можу все! – клятвено запевнив Геракл Генрихович (Люко Дашвар).
Словник української мови (СУМ-20)