кляузний

КЛЯ́УЗНИЙ, а, е, розм.

Стос. до кляузи; наклепницький.

Директорові постійно хтось надсилав кляузні листи, звинувачуючи підлеглих у всіх смертних гріхах (із журн.);

// Схильний до кляуз.

У кожному колективі завжди є такі кляузні люди, які й дня прожити не можуть, щоб на когось не поскаржитися (з газ.).

Значення в інших словниках

1. кляузний — кля́узний прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. кляузний — Наклепницький; ЖМ. каверзний, казуїстичний, казусний.  Словник синонімів Караванського
3. кляузний — -а, -е, розм. Те саме, що наклепницький. Кляузна справа.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. кляузний — КЛЯ́УЗНИЙ, а, е, розм. Те саме, що накле́пницький. Кляузна справа.  Словник української мови в 11 томах