кляузний
КЛЯ́УЗНИЙ, а, е, розм.
Стос. до кляузи; наклепницький.
Директорові постійно хтось надсилав кляузні листи, звинувачуючи підлеглих у всіх смертних гріхах (із журн.);
// Схильний до кляуз.
У кожному колективі завжди є такі кляузні люди, які й дня прожити не можуть, щоб на когось не поскаржитися (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кляузний — кля́узний прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- кляузний — Наклепницький; ЖМ. каверзний, казуїстичний, казусний. Словник синонімів Караванського
- кляузний — -а, -е, розм. Те саме, що наклепницький. Кляузна справа. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кляузний — КЛЯ́УЗНИЙ, а, е, розм. Те саме, що накле́пницький. Кляузна справа. Словник української мови в 11 томах