книголюб

КНИГОЛЮ́Б, а, ч.

Той, хто любить книги; бібліофіл, книжник (у 1 знач.).

Великий книголюб, Купала зібрав близько двадцяти тисяч томів... Тут були книжки переважно російською, білоруською, українською і польською мовами (Т. Масенко);

Книголюби, які все своє життя проводять у бібліотеках, приходять до бібліотеки з любові до книжок (В. Домонтович);

Будуар княгині скоріше нагадував кабінет ученого книголюба, ніж кімнату великосвітської дами (Б. Левін);

Саме того року в місті заснували нове товариство – книголюбів – і приміщення під книгарню віддали йому (О. Чорногуз).

Значення в інших словниках

1. книголюб — (любитель книжки) бібліофіл, бібліоман.  Словник синонімів Полюги
2. книголюб — книголю́б іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
3. книголюб — -а, ч. Прихильник, шанувальник книжок; бібліофіл, книжник (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. книголюб — КНИГОЛЮ́Б (любитель книжок, знавець і колекціонер рідкісних і цінних видань), БІБЛІОФІ́Л, КНИ́ЖНИК, ГРАМОТІ́Й розм.; БІБЛІОМА́Н, КНИГОГРИ́З ірон. (людина, яка надмірно захоплюється книжками).  Словник синонімів української мови
5. книголюб — КНИГОЛЮ́Б, а, ч. Любитель книжок; бібліофіл, книжник (у 1 знач.). Великий книголюб. Купала зібрав близько двадцяти тисяч томів… Тут були книжки переважно російською, білоруською, українською і польською мовами (Мас., Життя.., 1960, 35); А.  Словник української мови в 11 томах