книголюб
КНИГОЛЮ́Б, а, ч. Любитель книжок; бібліофіл, книжник (у 1 знач.).
Великий книголюб. Купала зібрав близько двадцяти тисяч томів… Тут були книжки переважно російською, білоруською, українською і польською мовами (Мас., Життя.., 1960, 35);
А. Ю. Кримський був пристрасним книголюбом. Протягом всього свого життя він зібрав величезну робочу особисту бібліотеку (Нар. тв. та етн., З, 1961, 81).
Словник української мови (СУМ-11)