книголюб —
книголю́б іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
книголюб —
-а, ч. Прихильник, шанувальник книжок; бібліофіл, книжник (у 1 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
книголюб —
КНИГОЛЮ́Б, а, ч. Той, хто любить книги; бібліофіл, книжник (у 1 знач.). Великий книголюб, Купала зібрав близько двадцяти тисяч томів... Тут були книжки переважно російською, білоруською, українською і польською мовами (Т.
Словник української мови у 20 томах
книголюб —
КНИГОЛЮ́Б (любитель книжок, знавець і колекціонер рідкісних і цінних видань), БІБЛІОФІ́Л, КНИ́ЖНИК, ГРАМОТІ́Й розм.; БІБЛІОМА́Н, КНИГОГРИ́З ірон. (людина, яка надмірно захоплюється книжками).
Словник синонімів української мови
книголюб —
КНИГОЛЮ́Б, а, ч. Любитель книжок; бібліофіл, книжник (у 1 знач.). Великий книголюб. Купала зібрав близько двадцяти тисяч томів… Тут були книжки переважно російською, білоруською, українською і польською мовами (Мас., Життя.., 1960, 35); А.
Словник української мови в 11 томах