книгоноша
КНИГОНО́ША, і, ч. і ж.
Той, хто продає книги, книжки (у 1 знач.), заносячи їх додому покупцям.
Перед вечором раз трапивсь у хату до нас книгоноша один (А. Тесленко);
– Сонники! Оракули! Малюнки! .. – вигукував книгоноша (Олесь Досвітній);
// Бібліотекар або працівник на громадських засадах, який носить книжки додому, в установу і т. ін.
У бібліотеці працювало шість книгонош, які розносили книжки в різних районах міста (з публіц. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)