книгосховище
КНИГОСХО́ВИЩЕ, а, с.
Спеціально обладнане приміщення для зберігання книжок, журналів, газет, цінних рукописів і т. ін.
Статечно сів [Віктор] на своє місце біля вікна, чекаючи, доки книга надійде з книгосховища (М. Дашкієв);
Матвій працював у книгосховищі при Софійському соборі (А. Хижняк);
Він сам уперто вимальовував плани софійських підземель, намагаючись відтворити їх у первісному вигляді й тим самим бодай трохи наблизитися до розв'язання загадки про книгосховище Ярослава Мудрого (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)