кнопочка
КНО́ПОЧКА, и, ж.
Зменш.-пестл. до кно́пка.
Показала [дівчинка] майже непомітну кнопочку під колір дверей (А. Головко);
Годинник був на вигляд хоч і старомодний, та особливий: натисни на кнопочку збоку – і він продзвонить годину й заграє веселеньку мелодію (Б. Антоненко-Давидович);
Пам'ять чітко висвітила номер, палець вже тиснув на потрібні кнопочки (А. Кокотюха);
Луїза натиснула на кнопочку сигналiзацiї (Г. Вдовиченко);
Ірина швидко опанувала текстовий редактор, напам'ять вивчила всі кнопочки та пункти меню діалогового вікна (з газ.);
Біля розкладу завуч кнопочками прикріпив список учнів-переможців шкільної олімпіади (із журн.);
Елегантна жіноча сумочка закривається на кнопочку (з мови реклами).
Словник української мови (СУМ-20)