коагульований

КОАГУЛЬО́ВАНИЙ, а, е, спец.

1. Дієпр. пас. до коагулюва́ти.

Досліджено процеси осадження коагульованих домішок, побудовано математичну модель процесів накопичення осаду (з наук. літ.).

2. у знач. прикм. Який коагулювався.

Якщо коагульований білок не вдається повернути до його попереднього стану, така коагуляція є незворотною і називається денатурацією (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. коагульований — коагульо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. коагульований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до коагулювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови