коагульований

коагульо́ваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до коагулювати.

Значення в інших словниках

1. коагульований — коагульо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. коагульований — КОАГУЛЬО́ВАНИЙ, а, е, спец. 1. Дієпр. пас. до коагулюва́ти. Досліджено процеси осадження коагульованих домішок, побудовано математичну модель процесів накопичення осаду (з наук. літ.). 2. у знач. прикм. Який коагулювався.  Словник української мови у 20 томах