коагулювати — Великий тлумачний словник сучасної мови

коагулювати — коагулюва́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
коагулювати — КОАГУЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. і док., спец. 1. що. Піддавати коагуляції. Тонкий промінь лазера, проходячи через тканини і кровоносні судини, коагулює їх у місці опромінення (з наук. літ.); // Спричиняти коагуляцію. Словник української мови у 20 томах
коагулювати — КОАГУЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. і док., перех., спец. Піддавати коагуляції. Коагулювати розчин; // Спричиняти коагуляцію. Марганцеві добрива коагулюють колоїди зрунту, переводячи розпилені частки в більші щодо розміру (Фізика і с. г., 1948, 16). Словник української мови в 11 томах