коагулюватися
КОАГУЛЮВА́ТИСЯ, ю́ється, недок. і док., спец.
1. Зазнавати коагуляції.
При температурі понад 70 °С білки зсідаються (коагулюються), втрачають властивість розчинюватися і утримувати воду, в зв'язку з чим маса риби чи м'яса після теплового оброблення зменшується (з наук. літ.);
Ракові клітини й мікроби, що зазнають діатермії, коагулюються й гинуть (з наук.-попул. літ.);
Натуральний латекс має властивість мимовільно коагулюватися через кілька годин після витікання з розрізу, зробленого на каучуконосі (з мови документів).
2. Пас. до коагулюва́ти.
Метал анода під дією постійного струму іонізується і переходить у стічну воду, в якій частки забруднень коагулюються важкорозчинними гідрооксидами (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)