коагулятор

КОАГУЛЯ́ТОР, а, ч.

Апарат для коагуляції тканин, застосовуваний під час хірургічних операцій.

Крім скальпеля, для шрамування застосовують гарячий метал, лазер або хірургічний коагулятор (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. коагулятор — коагуля́тор іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. коагулятор — -а, ч. 1》 Речовина, що спричинює коагуляцію. 2》 Посудина, апарат, в яких здійснюється коагуляція.  Великий тлумачний словник сучасної мови