Орфографічний словник української мови

коагулятор

коагуля́тор

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. коагулятор — -а, ч. 1》 Речовина, що спричинює коагуляцію. 2》 Посудина, апарат, в яких здійснюється коагуляція.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. коагулятор — КОАГУЛЯ́ТОР, а, ч. Апарат для коагуляції тканин, застосовуваний під час хірургічних операцій. Крім скальпеля, для шрамування застосовують гарячий метал, лазер або хірургічний коагулятор (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах