коагулятор

коагуля́тор

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коагулятор — -а, ч. 1》 Речовина, що спричинює коагуляцію. 2》 Посудина, апарат, в яких здійснюється коагуляція. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. коагулятор — КОАГУЛЯ́ТОР, а, ч. Апарат для коагуляції тканин, застосовуваний під час хірургічних операцій. Крім скальпеля, для шрамування застосовують гарячий метал, лазер або хірургічний коагулятор (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах