коагулятор
КОАГУЛЯ́ТОР, а, ч.
Апарат для коагуляції тканин, застосовуваний під час хірургічних операцій.
Крім скальпеля, для шрамування застосовують гарячий метал, лазер або хірургічний коагулятор (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- коагулятор — коагуля́тор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- коагулятор — -а, ч. 1》 Речовина, що спричинює коагуляцію. 2》 Посудина, апарат, в яких здійснюється коагуляція. Великий тлумачний словник сучасної мови