коагулятор
коагуля́тор
-а, ч.
1》 Речовина, що спричинює коагуляцію.
2》 Посудина, апарат, в яких здійснюється коагуляція.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- коагулятор — коагуля́тор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- коагулятор — КОАГУЛЯ́ТОР, а, ч. Апарат для коагуляції тканин, застосовуваний під час хірургічних операцій. Крім скальпеля, для шрамування застосовують гарячий метал, лазер або хірургічний коагулятор (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах