Значення в інших словниках
-
коагуляція —
Коагуляция — coagulation (flocculation) — *Koagulation, Flockung, Ausflocken, Flocken, Gerinnen — злипання частинок колоїдів при їхньому зіткненні в процесі теплового (броунівського) руху...
Гірничий енциклопедичний словник
-
коагуляція —
-ї, ж., спец. Процес зсідання й випадіння в осад частинок речовини з колоїдного розчину.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
коагуляція —
КОАГУЛЯ́ЦІЯ, ї, ж. 1. спец. Процес зсідання й випадіння в осад частинок речовини з колоїдного розчину. Розчини соляної та оцтової кислот спричиняють коагуляцію бурових розчинів (з наук. літ.). 2. вет., мед.
Словник української мови у 20 томах
-
коагуляція —
коагуля́ція (від лат. coagulatio – згортання, згущення) злипання частинок колоїдів при їхньому зіткненні в процесі теплового (броунівського) руху, переміщування або напрямленого переміщення в зовнішньому силовому полі. Застосовують для очищення води, повітря тощо.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
коагуляція —
КОАГУЛЯ́ЦІЯ, ї, ж., спец. Процес зсідання й випадіння в осад частинок речовини з колоїдного розчину. Основним методом прискорення коагуляції є добавляння до колоїдного розчину невеликої кількості різних електролітів (Заг. хімія, 1955, 464).
Словник української мови в 11 томах