коацервація

КОАЦЕРВА́ЦІЯ, ї, ж., спец.

У розчинах високомолекулярних речовин – виділення нової фази у вигляді дрібних краплинок.

Коацервації передує утворення асоціатів макромолекул, розмір і тривалість існування яких залежать від концентрації й температури розчину (з наук. літ.).