кобальтовий

КО́БАЛЬТОВИЙ, а, е.

1. Який містить у собі кобальт (у 1 знач.).

Оператор добуває спецiальне кобальтове скло, яке обезбарвлює декорацiю, i дивиться, нiби запаливши всю зазначену свiтлову апаратуру (Ю. Яновський);

Наведено результати дослідження магнітних властивостей кобальтових плівок, отриманих за допомогою імпульсного струму (з наук. літ.);

Сировиною для отримання кобальту служать кобальтові руди (з наук.-попул. літ.).

2. Який має колір кобальту (у 2 знач.); темно-синій.

З глухим стогоном розпалась надвоє порцелянова ваза з синім кобальтовим візерунком (Г. Пагутяк);

Єва із задоволенням відзначила, що чашки були такі самі, як колись у її бабусі – трохи пощерблені, із синім кобальтовим обідком (І. Роздобудько).

Значення в інших словниках

1. кобальтовий — ко́бальтовий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. кобальтовий — -а, -е. 1》 Який містить кобальт (у 1 знач.). Кобальтова руда. 2》 Який має колір кобальту (у 2 знач.); темно-синій.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кобальтовий — КО́БАЛЬТОВИЙ, а, е. 1. Який містить у собі кобальт (у 1 знач.). Кобальтова руда; Кобальтові сплави. 2. Який має колір кобальту (у 2 знач.); темно-синій.  Словник української мови в 11 томах