Словник української мови у 20 томах

кобан

КОБА́Н¹, а, ч., іст.

Старовинна японська золота монета.

Кобан – овальна золота монета періоду Едо, що дорівнювала одній десятій частині обана (з наук.-попул. літ.).

КОБА́Н², у, ч.

Дільничний відділок поліції у Японії, а також найменша організаційна одиниця японської поліційної системи.

Станом на 2007 рік у Японії налічувалося близько 6000 кобанів (з наук.-попул. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)