кобзонька
КО́БЗОНЬКА, и, ж.
Пестл. до ко́бза.
Сидить козак на конику да й в кобзоньку грає (з народної пісні);
Бринить кобзонька, а кобзар душевно співає, жене відчай, жалощі розмаює (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)КО́БЗОНЬКА, и, ж.
Пестл. до ко́бза.
Сидить козак на конику да й в кобзоньку грає (з народної пісні);
Бринить кобзонька, а кобзар душевно співає, жене відчай, жалощі розмаює (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)