Словник української мови в 11 томах

кобзонька

КО́БЗОНЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ко́бза.

Сидить козак на конику да й в кобзоньку грає (Пісні та романси… І, 1956, 101).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. кобзонька — ко́бзонька іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. кобзонька — -и, ж. Зменш.-пестл. до кобза.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кобзонька — КО́БЗОНЬКА, и, ж. Пестл. до ко́бза. Сидить козак на конику да й в кобзоньку грає (з народної пісні); Бринить кобзонька, а кобзар душевно співає, жене відчай, жалощі розмаює (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
  4. кобзонька — Ко́бзонька, -ки ж. ув. отъ кобза.  Словник української мови Грінченка