кобра
КО́БРА, и, ж.
Велика дуже отруйна змія родини аспідових з плямами на шиї, які нагадують окуляри, якщо змія прибирає загрозливу позу; водиться в Азії та Африці.
Перед полюванням, майте на увазі, треба вам буде вибити довкола себе всі кобри і всі гримучі змії, щоб бува котра не вкусила (Остап Вишня);
– Не знаю, що це за отрута, боярине. Може, з якогось зілля зварена, а може, зміїна – з гюрзи чи з кобри... (В. Малик);
– Їсти, – сказав Барабаш, – можна все! Гусінь, черв'яків, жуків, мишей... але кобри, звичайно, найсмачніші! Я їх так полюбив, що й на базі потім ловив та пік у багатті (Л. Кононович);
Кобра – одна з найнебезпечніших змій індо-малайської фауни (з навч. літ.);
* У порівн. Купріян зупиняється. Шабля – блискавкою в сніг і шипить, мов кобра (Григорій Тютюнник).
Словник української мови (СУМ-20)