кобольд

КОБО́ЛЬД, а, ч.

У німецькій та скандинавській міфології – добродушний домовий або лісовий дух.

Кобольдам приписують кепкування над людьми, вони постійно вовтузяться і галасують (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. кобольд — -а, ч., міф. Підземний злий дух, гном, який шкодив рудокопам і металургам.  Великий тлумачний словник сучасної мови