кобра

ко́бра

-и, ж.

Велика дуже отруйна змія з плямами на шиї, що водиться в Азії та Африці; окулярна змія.

Значення в інших словниках

1. кобра — ко́бра іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. кобра — див. злий  Словник синонімів Вусика
3. кобра — КО́БРА, и, ж. Велика дуже отруйна змія родини аспідових з плямами на шиї, які нагадують окуляри, якщо змія прибирає загрозливу позу; водиться в Азії та Африці.  Словник української мови у 20 томах
4. кобра — ко́бра кінофільм-детектив (ср, ст)||кримінал  Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. кобра — ко́бра (португ. cobia) рід змій родини аспідових; поширені в Африці і південній частині Азії. Дуже отруйні.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. Кобра — Авангардна мистецька група (назва походить від перших літер назв столиць: Копенгаґен, Брюссель, Амстердам), заснована 1948 у Парижі; об'єднувала художників Данії, Бельгії та Голландії, представників сюрреалізму та абстракції напряму art informel.  Універсальний словник-енциклопедія
7. кобра — КО́БРА, и, ж. Велика дуже отруйна змія з плямами на шиї, що водиться в Азії та Африці; окулярна змія. Кобра.. — одна з найнебезпечніших змій індо-малайської фауни (Посібник з зоогеогр., 1956, 75); *У порівн. Купріян зупиняється. Шабля — блискавкою в сніг і шипить, мов кобра (Тют., Вир, 1964, 415).  Словник української мови в 11 томах