кобітин
КОБІ́ТИН, а, е, зах.
Належний кобіті.
Надя ту кобіту одягнула, нагодувала, роботу їй шукала, аж тут приїздить кобітин чоловік і каже: “А я .. буду жити тут!” (І. Карпа).
Словник української мови (СУМ-20)КОБІ́ТИН, а, е, зах.
Належний кобіті.
Надя ту кобіту одягнула, нагодувала, роботу їй шукала, аж тут приїздить кобітин чоловік і каже: “А я .. буду жити тут!” (І. Карпа).
Словник української мови (СУМ-20)