ковальчуків

КОВАЛЬЧУКІ́В, ко́ва, ко́ве.

Належний ковальчукові.

Ковальчукова хата стояла на краю села (із журн.).

Значення в інших словниках

1. ковальчуків — ковальчукі́в прикметник  Орфографічний словник української мови
2. ковальчуків — -кова, -кове. Належний ковальчукові.  Великий тлумачний словник сучасної мови