ковач

КОВА́Ч, а́, ч., діал.

Коваль.

Ескортовані юрбою обшарпаної малечі, Брянський і Черниш неквапом підіймались вузенькою кривою вуличкою вгору, де, як вказували діти, мав бути ковач (О. Гончар);

Люди бачать в тих візерунках лише прикраси, а я помітив ще й незриме для вас, що вкладене серцями вишивальниць, ковачів, майстрів та дівчат, котрі схилялися над тим нехитрим шиттям (О. Бердник).

Значення в інших словниках

1. ковач — кова́ч іменник чоловічого роду, істота діал.  Орфографічний словник української мови
2. ковач — -а, ч., діал. Коваль.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. Ковач — (Kovaс) Міхал, нар. 1930, словацький політик, економіст; після оксамитної революції 1989 міністр фінансів словацького уряду (1989-91); з 1993 президент Словаччини.  Універсальний словник-енциклопедія
4. ковач — КОВА́Ч, а, ч., діал. Коваль. Ескортовані юрбою обшарпаної малечі. Брянський і Черниш неквапом підіймались вузенькою кривою вуличкою вгору, де, як вказували діти, мав бути ковач (Гончар, III, 1959, 91).  Словник української мови в 11 томах
5. ковач — Ковач, -ча м. = коваль. Вх. Зн. 26.  Словник української мови Грінченка