Орфографічний словник української мови

ковач

кова́ч

іменник чоловічого роду, істота

діал.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. ковач — -а, ч., діал. Коваль.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. ковач — КОВА́Ч, а́, ч., діал. Коваль. Ескортовані юрбою обшарпаної малечі, Брянський і Черниш неквапом підіймались вузенькою кривою вуличкою вгору, де, як вказували діти, мав бути ковач (О.  Словник української мови у 20 томах
  3. Ковач — (Kovaс) Міхал, нар. 1930, словацький політик, економіст; після оксамитної революції 1989 міністр фінансів словацького уряду (1989-91); з 1993 президент Словаччини.  Універсальний словник-енциклопедія
  4. ковач — КОВА́Ч, а, ч., діал. Коваль. Ескортовані юрбою обшарпаної малечі. Брянський і Черниш неквапом підіймались вузенькою кривою вуличкою вгору, де, як вказували діти, мав бути ковач (Гончар, III, 1959, 91).  Словник української мови в 11 томах
  5. ковач — Ковач, -ча м. = коваль. Вх. Зн. 26.  Словник української мови Грінченка