Значення в інших словниках
-
ковбан —
див. дровітня
Словник синонімів Вусика
-
ковбан —
-а, ч., діал. Колода (див. колода I 1)). || Така колода для сидіння.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
ковбан —
КОВБА́Н, а́, ч., діал. Колода (див. коло́да¹ 1). Поклав [Пригара] ношу біля печі, недалеко від порога, оглянувся, шукаючи ковбана (І. Чендей); Вмостився Iлько на призьбi i знаряддя розклав у рядок. А для дерев'яного денця пiдкотив ковбан – короткий i товстий обрубок липи (Ю. Логвин).
Словник української мови у 20 томах
-
ковбан —
КОЛО́ДА (стовбур зрізаного дерева, очищений від гілля), КОЛО́ДКА, БЕРВЕНО́ діал., ДЕЛИ́НА діал., КЛЬОЦ діал., КО́ВБОК діал., КОВБА́Н діал., ТРАМ (ТРЯМ) діал.; БРУС, БРУСО́К, РУ́БАНКА діал. (обтесана чи обпиляна перев. чотиригранна деревина); ДУБО́К перев.
Словник синонімів української мови
-
ковбан —
КОВБА́Н, а́, ч., діал. Колода ( див. коло́да¹ 1); // Така колода для сидіння. На ковбані сидів чоловік.
Словник української мови в 11 томах
-
ковбан —
Ковбан, -на м. 1) = ковбиця 2. Желех. 2) Короткій толстый обрубокъ дерева, употребляющійся вмѣсто табурета. Вх. Зн. 26.
Словник української мови Грінченка