ковбаса
КОВБАСА́, и́, ж.
1. Продукт харчування, приготовлений з м'ясного фаршу, круп і т. ін., якими начиняють кишку або оболонку зі штучної плівки.
[Виборний:] Випили по одній, по другій, по третій, холодцем та ковбасою закусили (І. Котляревський);
Тато готувався до Різдва – свиню зарізав, тож є і кров'янка, і печеня, домашня ковбаса з салом і гречкою (Люко Дашвар).
2. розм. Те, що має таку форму.
Над рейнським постом висіли товсті ковбаси аеростатів повітряного захисту (П. Загребельний);
Авжеж, він не стріляє з рогатки і не їздить на трамвайній ковбасі... Але ж він не вміє плавати і не вміє кататися на ковзанах (В. Нестайко).
3. у знач. присл. ковбасо́ю. Вигнутої форми, що нагадує ковбасу.
Крім речового мішка, боєць несе у поході шанцеву лопату, патронташі, набиті учбовими патронами, протигаз і гвинтівку, а влітку ще й скатану ковбасою шинелю (А. Дімаров);
Люблю центр, якщо вже в місті .. У Києві – Хрещатик. Особливо отам, де вигинається, і будинок довгий-довгий такою ковбасою (П. Загребельний).
(1) Лі́верна ковбаса́ – варена ковбаса, яку готують із ліверу – подрібнених субпродуктів (печінка, м'ясо свинячих голів, язики, ніжки, вуха і т.п.), а також топленого жиру, молока, борошна і яйцепродуктів.
Після того, як змішаний варений фарш наб'ють в оболонку, ліверні ковбаси варять повторно (з наук.-попул. літ.);
(2) Напівкопче́на ковбаса́ – ковбаса, яку спершу обсмажують, потім варять і піддають копченню.
Напівкопчені ковбаси мають специфічний запах копченостей і прянощів, приємний трохи гострий і солонуватий смак (з наук.-попул. літ.);
(3) Сирокопче́на ковбаса́ – ковбаса, яку не піддають термічній обробці, а натомість коптять при 20-25 ° С, м'ясо піддають ферментації і зневоднюванню.
У пакеті знайшлося кілька великих бутербродів, загорнутих у прозору плівку, шмат сирокопченої ковбаси і плитка чорного шоколаду (В. Єшкілєв);
На смак сирокопчені ковбаси гострі, пряні, мають чіткий виразний зріз. Зберігатися можуть дуже довго: до 45 діб (з наук.-попул. літ.);
(4) Суха́ ковбаса́ – ковбаса, виготовлена копченням.
Потім узяв [чужоземець] із тарілки тоненький шматочок сухої ковбаси (П. Панч);
Замовила [Людмила] дівчатам із гастроному сухої ковбаси, парникових огiрків, сиру, шинки (В. Яворівський);
(5) Ча́йна ковбаса́ – назва яловичої ковбаси другого сорту, що її вживали до чаю.
А як увійшла пані з мискою вареників і служниця нарешті принесла самовар, булки і традиційну “чайну” ковбасу, то я саме описувала “лукуллівський бенкет” (Леся Українка);
На обід Андрій пішов до гастроному купити шматок салистої чайної ковбаси, пакет кефіру і четвертину хліба (Є. Пашковський).
◇ Коти́ся ковбасо́ю (ковба́скою) див. коти́тися¹;
(6) Не для пса ковбаса́, зневажл. – щось не призначене комусь, надто добре для когось.
Не для пса ковбаса, не для кицьки сало (Номис);
– І все-таки ваша челядь навіть не мріє про такі житла, в яких живуть вівці. – Бо ковбаса не для пса! – раптом з серцем вихоплюється у Стадницького (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)