ковбаса

КОВБАСА́, и́, ж.

1. Продукт харчування, приготовлений з м'ясного фаршу, круп і т. ін., якими начиняють кишку або оболонку зі штучної плівки.

[Виборний:] Випили по одній, по другій, по третій, холодцем та ковбасою закусили (І. Котляревський);

Тато готувався до Різдва – свиню зарізав, тож є і кров'янка, і печеня, домашня ковбаса з салом і гречкою (Люко Дашвар).

2. розм. Те, що має таку форму.

Над рейнським постом висіли товсті ковбаси аеростатів повітряного захисту (П. Загребельний);

Авжеж, він не стріляє з рогатки і не їздить на трамвайній ковбасі... Але ж він не вміє плавати і не вміє кататися на ковзанах (В. Нестайко).

3. у знач. присл. ковбасо́ю. Вигнутої форми, що нагадує ковбасу.

Крім речового мішка, боєць несе у поході шанцеву лопату, патронташі, набиті учбовими патронами, протигаз і гвинтівку, а влітку ще й скатану ковбасою шинелю (А. Дімаров);

Люблю центр, якщо вже в місті .. У Києві – Хрещатик. Особливо отам, де вигинається, і будинок довгий-довгий такою ковбасою (П. Загребельний).

(1) Лі́верна ковбаса́ – варена ковбаса, яку готують із ліверу – подрібнених субпродуктів (печінка, м'ясо свинячих голів, язики, ніжки, вуха і т.п.), а також топленого жиру, молока, борошна і яйцепродуктів.

Після того, як змішаний варений фарш наб'ють в оболонку, ліверні ковбаси варять повторно (з наук.-попул. літ.);

(2) Напівкопче́на ковбаса́ – ковбаса, яку спершу обсмажують, потім варять і піддають копченню.

Напівкопчені ковбаси мають специфічний запах копченостей і прянощів, приємний трохи гострий і солонуватий смак (з наук.-попул. літ.);

(3) Сирокопче́на ковбаса́ – ковбаса, яку не піддають термічній обробці, а натомість коптять при 20-25 ° С, м'ясо піддають ферментації і зневоднюванню.

У пакеті знайшлося кілька великих бутербродів, загорнутих у прозору плівку, шмат сирокопченої ковбаси і плитка чорного шоколаду (В. Єшкілєв);

На смак сирокопчені ковбаси гострі, пряні, мають чіткий виразний зріз. Зберігатися можуть дуже довго: до 45 діб (з наук.-попул. літ.);

(4) Суха́ ковбаса́ – ковбаса, виготовлена копченням.

Потім узяв [чужоземець] із тарілки тоненький шматочок сухої ковбаси (П. Панч);

Замовила [Людмила] дівчатам із гастроному сухої ковбаси, парникових огiрків, сиру, шинки (В. Яворівський);

(5) Ча́йна ковбаса́ – назва яловичої ковбаси другого сорту, що її вживали до чаю.

А як увійшла пані з мискою вареників і служниця нарешті принесла самовар, булки і традиційну “чайну” ковбасу, то я саме описувала “лукуллівський бенкет” (Леся Українка);

На обід Андрій пішов до гастроному купити шматок салистої чайної ковбаси, пакет кефіру і четвертину хліба (Є. Пашковський).

◇ Коти́ся ковбасо́ю (ковба́скою) див. коти́тися¹;

(6) Не для пса ковбаса́, зневажл. – щось не призначене комусь, надто добре для когось.

Не для пса ковбаса, не для кицьки сало (Номис);

– І все-таки ваша челядь навіть не мріє про такі житла, в яких живуть вівці. – Бо ковбаса не для пса! – раптом з серцем вихоплюється у Стадницького (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ковбаса — ковбаса́ іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири ковбаси́ Орфографічний словник української мови
  2. ковбаса — Ковбаса́. У сполуч. ковбаси виборчі — підкуп виборців. І так з одної сторони терор, а з другої горівка, пиво, ковбаси і дриглі виборчі та оселедці, якими збаламучених виборців трактовано публично в паньскій хаті, в пропінациїі -як яло ся-в... Українська літературна мова на Буковині
  3. ковбаса — (кров'яна) кров'янка, (з тельбухів) сальцесон, д. кендюх, (міні) зап. сосиска, у. ковбаска. Словник синонімів Караванського
  4. ковбаса — [коўбаса] -си, д. і м. -с'і, мн. -асие, -ас дв'і коўбаси Орфоепічний словник української мови
  5. ковбаса — -и, ж. Продукт харчування, приготовлений з м'ясного фаршу, круп і т. ін., якими начиняють кишку чи оболонку зі штучної плівки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. ковбаса — Більше днів, як ковбасів. Не лиш один раз треба їсти, треба старатися, щоб було на кожний день. Ковбасу, де хочеш, урубай, то вона однакова. Доброго де не поставиш, то він усе добрий. Коротка проповідь, а довга ковбаса. Хоче користати, а не вчитися. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. ковбаса — И, ж. 1. нарк. Наркотичні речовини різного походження, що викликають збудження. Василь прийняв смертельну дозу ковбаси (Брати Гадюкіни). 2. Енергійна вечірка або музика. У «0,5» завжди гарна ковбаса, тому туди молодь і валить натовпом. Словник сучасного українського сленгу
  8. ковбаса — коти́ся ковбасо́ю (ковба́скою), грубо. 1. Уживається для вираження незадоволення, обурення ким-небудь і побажання позбутися його. — Херсонський катюга, англійської королеви холуй, .. — відчалюй, поки не пізно! — неслись веселі погрози на море. Фразеологічний словник української мови
  9. ковбаса — Ковбаса́, -си́; -ба́си, -ба́с Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. ковбаса — КОВБАСА́, и́, ж. Продукт харчування, приготовлений з м’ясного фаршу, круп і т. ін., якими начиняють кишку або оболонку зі штучної плівки. [Виборний:] Випили по одній, по другій, по третій, холодцем та ковбасою закусили (Котл. Словник української мови в 11 томах