ковбаса

коти́ся ковбасо́ю (ковба́скою), грубо. 1. Уживається для вираження незадоволення, обурення ким-небудь і побажання позбутися його. — Херсонський катюга, англійської королеви холуй, .. — відчалюй, поки не пізно! — неслись веселі погрози на море.— Котись ковбасою за горизонт! (О. Гончар). 2. Поспішати кудись, не затримуючись. (Дудка (до Хапчука):) Сенька! А ти йди за ним (машиністом) та дивись, щоб він там часу не гаяв. Ну, марш! (Хапчук:) Кочуся ковбаскою! (І. Микитенко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

ковбаса — ковбаса́ іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири ковбаси́ Орфографічний словник української мови
ковбаса — Ковбаса́. У сполуч. ковбаси виборчі — підкуп виборців. І так з одної сторони терор, а з другої горівка, пиво, ковбаси і дриглі виборчі та оселедці, якими збаламучених виборців трактовано публично в паньскій хаті, в пропінациїі -як яло ся-в... Українська літературна мова на Буковині
ковбаса — (кров'яна) кров'янка, (з тельбухів) сальцесон, д. кендюх, (міні) зап. сосиска, у. ковбаска. Словник синонімів Караванського
ковбаса — [коўбаса] -си, д. і м. -с'і, мн. -асие, -ас дв'і коўбаси Орфоепічний словник української мови
ковбаса — -и, ж. Продукт харчування, приготовлений з м'ясного фаршу, круп і т. ін., якими начиняють кишку чи оболонку зі штучної плівки. Великий тлумачний словник сучасної мови
ковбаса — КОВБАСА́, и́, ж. 1. Продукт харчування, приготовлений з м'ясного фаршу, круп і т. ін., якими начиняють кишку або оболонку зі штучної плівки. [Виборний:] Випили по одній, по другій, по третій, холодцем та ковбасою закусили (І. Словник української мови у 20 томах
ковбаса — Більше днів, як ковбасів. Не лиш один раз треба їсти, треба старатися, щоб було на кожний день. Ковбасу, де хочеш, урубай, то вона однакова. Доброго де не поставиш, то він усе добрий. Коротка проповідь, а довга ковбаса. Хоче користати, а не вчитися. Приповідки або українсько-народня філософія
ковбаса — И, ж. 1. нарк. Наркотичні речовини різного походження, що викликають збудження. Василь прийняв смертельну дозу ковбаси (Брати Гадюкіни). 2. Енергійна вечірка або музика. У «0,5» завжди гарна ковбаса, тому туди молодь і валить натовпом. Словник сучасного українського сленгу
ковбаса — Ковбаса́, -си́; -ба́си, -ба́с Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
ковбаса — КОВБАСА́, и́, ж. Продукт харчування, приготовлений з м’ясного фаршу, круп і т. ін., якими начиняють кишку або оболонку зі штучної плівки. [Виборний:] Випили по одній, по другій, по третій, холодцем та ковбасою закусили (Котл. Словник української мови в 11 томах