1. Фразеологічний словник української мови

кований

ко́ваний на всі чоти́ри ноги́ (копи́та). Дуже досвідчений, бувалий. — Мені поперед усього треба людей розумних, енергічних (енергійних), смілих, кованих на всі чотири ноги (І. Франко); Був (шеф) чоловік мудрий, бувалий .. кований остро на всі чотири копита (І. Франко). ко́ваний на всі но́ги. Давнього Густава, заведіяки (заводія) .. скандалів, вже не було на світі, а був холодний, на всі ноги кований політик і адміністратор (І. Франко). ко́ваний на оби́дві. Еге! Ся на обидві кована (Укр.. присл..).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кований — ко́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. кований — [кованией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. кований — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до кувати I 1), 2), 5). || ковано, безос. присудк. сл. Кований на всі чотири ноги (копита) — дуже досвідчений, бувалий. 2》 у знач. прикм. Виготовлений, зроблений куванням (див. кування I). 3》 у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кований — КО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до кува́ти¹ 1, 2, 5. Сяючи, йшов по бенкетах веселих З чистого золота кований келих (Я. Щоголів); Яка диковина, що собака не кована! (Номис); Денис Довгошия поклав Маринин чемодан на дубову, ковану залізом скриню (Л. Словник української мови у 20 томах
  5. кований — ЧІТКИ́Й (про вимову, виклад думок тощо), ВИРА́ЗНИЙ, ВИРАЗИ́СТИЙ, РОЗБІ́РЛИВИЙ, КАРБО́ВАНИЙ, КО́ВАНИЙ рідше (про слова); СТРУНКИ́Й (правильно, логічно побудований). Телефоніст.. безперервно хукав у трубку, щоб досягти особливо чіткого звуку в мембрані (Ю. Словник синонімів української мови
  6. кований — Ко́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. кований — КО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до кува́ти¹ 1, 2, 5. Сяючи, йшов по бенкетах веселих З чистого золота кований келих (Щог., Поезії, 1958, 205); Яка диковина, що собака не кована!... Словник української мови в 11 томах
  8. кований — Ко́ваний, -а, -е 1) Подкованный. Ой стукнули ковані коні на дворі. О. 1862. IV. 31. ся на обидві кована. Этой не проведешь. Ном. 2) Окованный. Ой де ж твої, Нечаєнку, кованії вози? Макс. Старосвітська скриня на коліщатах, кована залізом вся. Левиц. І. Словник української мови Грінченка