ковальський
як (мов, на́че і т. ін.) кова́льський міх, зі сл. сопі́ти, ди́хати і т. ін. Дуже шумно, важко і т. ін. Він сопів, як ковальський міх, і ледве поспішав за Маланкою (М. Коцюбинський); (Лейтенант:) Ви промахнетесь, бо ви дихаєте, як ковальський міх (І. Багмут); Аж ось і підмайстер надійшов, фукаючи чогось, як ковальський міх (І. Франко). — Та й Сусана Уласівна не легенька. Чиста ступа! Йде по хаті, то аж поміст двигтить, а перейде через хату, то аж сопе, мов ковальський міх,— обізвалась писарша (І. Нечуй-Левицький); Перебіжить греблю (Гадючиха) — вже й сопе, наче ковальський міх! (О. Кониський); Як говорить (дячиха), то сопе, наче ковальський міх (І. Нечуй-Левицький). як три міхи́. Гонить Аниця сліпу кобилу, кобила сопе, як три міхи (Л. Мартович).
Значення в інших словниках
- Ковальський — Кова́льський прізвище Орфографічний словник української мови
- ковальський — -а, -е. 1》 Прикм. до коваль. Ковальське ремесло. || Такий, як у коваля, власт. йому. Рука ковальська. 2》 Стос. до ковальства. Ковальський цех. || Признач. для кування, застосовуваний у кузні. Ковальський молот. || Здійснюваний куванням. Ковальське зварювання. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ковальський — КОВА́ЛЬСЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до кова́ль. Шануйте залізо, шануйте вогонь, Те горно, яке об'єднало І мудрість ковальських сивіючих скронь, І юних поривів кресало (М. Нагнибіда); // Такий, як у коваля, власт. йому. Словник української мови у 20 томах
- ковальський — Кова́льський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ковальський — КОВА́ЛЬСЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до кова́ль. Ковальське ремесло; // Такий, як у коваля, власт. йому. Очі у Савченка не лише ковальські, а ще й снайперські (Роб. газ., 13.IV 1966, 2); Рука ковальська. 2. Стос. до ковальства. Словник української мови в 11 томах
- ковальський — Ковальський, -а, -е Кузнечный. Роздувсь, як ковальський міх. Ном. № 3377. Сопе, наче ковальський міх. Левиц. Пов. 346. Словник української мови Грінченка