1. Великий тлумачний словник сучасної мови

ковальський

кова́льський

-а, -е.

1》 Прикм. до коваль. Ковальське ремесло.

|| Такий, як у коваля, власт. йому. Рука ковальська.

2》 Стос. до ковальства. Ковальський цех.

|| Признач. для кування, застосовуваний у кузні. Ковальський молот.

|| Здійснюваний куванням. Ковальське зварювання.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Ковальський — Кова́льський прізвище Орфографічний словник української мови
  2. ковальський — КОВА́ЛЬСЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до кова́ль. Шануйте залізо, шануйте вогонь, Те горно, яке об'єднало І мудрість ковальських сивіючих скронь, І юних поривів кресало (М. Нагнибіда); // Такий, як у коваля, власт. йому. Словник української мови у 20 томах
  3. ковальський — як (мов, на́че і т. ін.) кова́льський міх, зі сл. сопі́ти, ди́хати і т. ін. Дуже шумно, важко і т. ін. Він сопів, як ковальський міх, і ледве поспішав за Маланкою (М. Коцюбинський); (Лейтенант:) Ви промахнетесь, бо ви дихаєте, як ковальський міх (І. Фразеологічний словник української мови
  4. ковальський — Кова́льський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. ковальський — КОВА́ЛЬСЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до кова́ль. Ковальське ремесло; // Такий, як у коваля, власт. йому. Очі у Савченка не лише ковальські, а ще й снайперські (Роб. газ., 13.IV 1966, 2); Рука ковальська. 2. Стос. до ковальства. Словник української мови в 11 томах
  6. ковальський — Ковальський, -а, -е Кузнечный. Роздувсь, як ковальський міх. Ном. № 3377. Сопе, наче ковальський міх. Левиц. Пов. 346. Словник української мови Грінченка