кований

КО́ВАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до кува́ти¹ 1, 2, 5.

Сяючи, йшов по бенкетах веселих З чистого золота кований келих (Щог., Поезії, 1958, 205);

Яка диковина, що собака не кована! (Номис, 1864, № 5541);

Денис Довгошия поклав Маринин чемодан на дубову, ковану залізом скриню (Дмит., Наречена, 1959, 162);

Гулко стугонять у млині давно не ковані жорна (Кир., Вибр., 1960, 283);

// ко́вано,

безос. присудк, сл. *Образно. На вільне слово ковано кайдани (Л. Укр., І, 1951, 52).

◊ Ко́ваний на всі чоти́ри ноги́ (копи́та)- дуже досвідчений, бувалий.

— Мені поперед усього треба людей розумних, енергічних [енергійних], смілих, кованих на всі чотири ноги (Фр., VI, 1951, 358).

2. у знач. прикм. Виготовлений, зроблений куванням ( див. кува́ння¹).

Кований.. шолом і голова жовніра розскочилися від того раптового удару (Ле, Наливайко, 1957. 308);

Він [електрошлаковий спосіб зварювання] дає можливість замінити великі литі й ковані конструкції економічними литозварними, кованозварними (Нариси розв. прикл. електр.., 1957, 97).

◊ Ко́ване сло́во, книжн. — штучно створене слово.

Збірник моїх віршів цілком заборонений і знаєте за що? За те, що в моїх віршах є ковані слова (Сам., II, 1958. 436).

3. у знач. прикм. Підкований, із підковами.

— Давайте! — гукнув Блаженко вгору і подерся по каменю, як кований кінь по льоду (Гончар, III, 1959, 102);

Кінь бив кованим копитом шлях (Рибак, Переясл. Рада, 1948, 498);

// Із підковами, цвяхами (про взуття).

Хто тільки не топтав її [Україну] кованим чоботом завойовника (Цюпа, Україна.., 1960, 6);

Вийняла Марія ковані чоботи (Кучер, Пов. і опов., 1949, 15).

4. у знач. прикм. Обкований залізом.

Розпозичав гроші то тому, то іншому, ще й до того погуляти любив, та й не схаменувся, як подвір’я спустіло і ковані скрині спорожніли (Вовчок, І, 1955, 95);

Як Семен із заходом сонця вернув додому, то застав на своїм подвір’ю п’ять кованих возів (Стеф., І, 1949, 187);

Уляна.. біжить до комірчини і щиколотками стукає в ковані двері (Стельмах, І, 1962, 99).

5. у знач. прикм., перен., рідко. Те саме, що карбо́ваний 4.

І кроком кованим піхота гриміла мовчки мимо нас (Сос.. І, 1957, 440).