ковбасити
КОВБА́СИТИ, а́шу, а́сиш, недок., жарг.
1. Трясти, хитати, розкачувати.
Поїзд рухається плавно, але на швидкості трохи ковбасить (із журн.);
// безос.
На таких обертах болгарка дає сильні вібрації, від яких аж руки ковбасить (з Інтернету).
2. безос. Сильно збуджувати, викликати нервовий струс, сильні переживання і т. ін.
Мене так ковбасить, що не можу нічого путнього сказати (А. Дністровий);
Не знаю причин, та мною трусило, як у день нашого знайомства. Гоца з острахом глянула, як мене ковбасить (Любко Дереш);
У зоні бойових дій нині перебувають кращі наші хлопці, і коли вони приїжджають звідти до Києва і бачать, як здорові чоловіки гуляють і п'ють пиво, їх починає ковбасити... (з газ.).
3. кого. Бити когось.
Спортсмен немилосердно ковбасив знахабнілого хулігана (із журн.).
4. Веселити, заводити публіку (про музикантів, диск-жокеїв і т. ін.).
Діджей ковбасив більше трьох діб (з Інтернету).
Словник української мови (СУМ-20)