ковбаска

КОВБА́СКА, и, ж.

Зменш.-пестл. до ковбаса́ 1.

Літаючи по дворах, Ґава Шматочок ковбаски добула (Л. Глібов);

Приятель на мить спинився, зиркнув на жінку, що доїдала ковбаски (Олесь Досвітній);

Настрій у Сідалковського був бадьорий і життєрадісний. Хотілося любові, тепла і смаженої картоплі на салі, та свіжих червоних помідорів до ковбасок по-львівськи (О. Чорногуз);

* У порівн. Збоку лежала скручена ковбасками білизна (Я. Гримайло).

(1) Ві́денські ковба́ски – сорт ковбаси перев. з яловичини.

На столi пишались риба, кав'яр, вiденськi ковбаски, шинка i чисельнi, рiзних розмiрiв та кольорiв, пляшки (У. Самчук);

– От якби ти мене спитала, що я люблю їсти, я б тобі відповів, що вчора в гостях у Юрія Винничука приготував фантастичні віденські ковбаски (С. Жадан).

◇ Коти́ся ковбасо́ю (ковба́скою) див. коти́тися¹.

Значення в інших словниках

1. ковбаска — ковба́ска іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. ковбаска — -и, ж. Зменш.-пестл. до ковбаса.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ковбаска — И, ж. 1. Чоловічий статевий орган. Маленька ковбаска. 2. М'язисте стегно. Ти бачив того бігуна? Тільки ковбасками перебирає.  Словник сучасного українського сленгу
4. ковбаска — коти́ся ковбасо́ю (ковба́скою), грубо. 1. Уживається для вираження незадоволення, обурення ким-небудь і побажання позбутися його. — Херсонський катюга, англійської королеви холуй, .. — відчалюй, поки не пізно! — неслись веселі погрози на море.  Фразеологічний словник української мови
5. ковбаска — КОВБА́СКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ковбаса́. Літаючи по дворах. Гава Шматочок ковбаски добула (Гл., Вибр., 1951, 90); Приятель на мить спинився, зиркнув на жінку, що доїдала ковбаски (Досв., Вибр., 1959, 396); *У порівн. Збоку лежала скручена ковбасками дідизна (Грим., Незакінч. роман, 1962, 192).  Словник української мови в 11 томах
6. ковбаска — Ковбаска, -ки ж. ум. отъ ковбаса.  Словник української мови Грінченка